22:34
Воїни з Коцюбинського

Геополітика України в 2014р.

Наразі, в Україні йде війна. Починаючи з березня 2014р. Росія, камуфлюючи свої агресивні наміри під волевиявлення місцевого населення, спочатку рейдерським способом захопила Крим, а потім взялася за південь і схід континентальної України.  Сценарій типовий: реалізуючи волевиявлення російськомовного населення південно-східних областей України, провадяться місцеві референдуми, які фальшуються, а потім, спираючись на результати цих сфальшованих референдумів, переходять до військової фази відстоювання інтересів росіян, що проживають в Україні. На відсутність в Україні закону про місцеві референдуми не звертають ніякої уваги, наводячи доводи, про те що, мол, є хартія ООН про право націй на самовизначення. А оскільки Україна являється членом ООН, то ця хартія має пріоритет над національним законодавством України. Знову ж таки, забувають, що в хартії маються на увазі корінні народи, що компактно проживають на даній території, чого не скажеш про російськомовне населення південного сходу України, яке не являється ні корінним для цих територій, ні компактно там проживає. Більше того, воно було туди переселене тільки за часи радянської влади (за винятком кримських татар). Тим більше, що право народів на самовизначення згідно з хартією, це не юридичне право, а політичний і моральний принцип. І ще, для самовизначення необхідні порушення прав цих народів з боку влади або інших народів. А права російськомовного населення в Україні ніхто ніколи не порушував.

Однак, у Криму цей сценарій спрацював. При повному невтручанні української влади, Росія швиденько вчинила низку юридичних дій, які призвели до анексії нею Криму. Народ України безпомічно дивився на все, що відбувається, безуспішно волаючи до світового співтовариства про допомогу. Але ж, спрацювала приказка про те, що порятунок утопаючих - це справа рук самих утопаючих. Захід, лишень, виражав глибоку стурбованість і намагався умиротворити агресора умовляннями. Поки весь світ базікав, Росія наполегливо діяла, виходячи з того, що шум минеться, а результат залишиться. Вона і надалі сподівається, що світ, через декілька років, забуде про проблему Криму, й усе для Росії нормалізується, і Крим залишиться у її складі.
Спонукована своїми геополітичними задумами і бездіяльністю демократичного світу, Росія вирішила перенести кримський сценарій на інші регіони України. І тоді почалася "російська весна" у південно-східних областях континентальної України. І був Харків, і була Одеса й, звичайно ж, Донецьк з Луганськом. Але ситуація пішла не по сценарію Росії. Насамперед, тому що, більшість народу України не захотіла змінювати свій уже десятиліттями усталений уклад життя на "райські кущі" імперської Росії й, по-друге, через те, що влада стала трохи приходити до тями, знову ж таки, завдяки тискові на неї народу України. Виходить, що провал російського плану - це заслуга народу України. Можна сказати, що навесні 2014 року український народ відбувся як спільнота людей, що проживає на цій райській землі. І якщо, навіть Росії, з її історичними аргументами не вдалося розколоти Україну, то, хочеться вірити, що Україна, тепер, не розколиться вже ніколи, і їй не страшний ніякий агресор.

Відзвуки війни в Коцюбинському

Давайте подивимося, як відображається ця геополітика в регіонах України. Які сліди на місцях лишає ця війна. Розглянемо на прикладі нашого селища Коцюбинське.
Станом на початок серпня 2014р., в зоні конфлікту воюють 13 коцюбинчан. 12 з них були покликані в Збройні сили за першою хвилею мобілізації, а ще один пішов в армію добровольцем. Тих, кого мобілізували, з 10 березня 2014р. відправили в тренувальний табір для військового навчання, а потім, з 17 березня 2014р. їх вже призвали до лав Збройних Сил України. Вони були закріплені за різними підрозділами 72 білоцерківської окремої механізованої бригади.





На сьогоднішній день, у зоні активних бойових дій перебувають 8 наших хлопців, 3-и знаходяться в таборі під Білою Церквою, очікуючи ротації, ще 2-є хлопців перебувають у Києві, також очікуючи ротації. За весь час боїв ніхто, слава богу, не постраждав, всі живі та здорові. Зараз, наші хлопці знаходяться на блок-постах біля Тореза (Савур-Могила), на кордоні Запорізької та Донецької областей (у розвідувальній роті), а також під Маріуполем.  У тих, хто перебуває на блок-постах, дуже кволе централізоване матеріальне забезпечення. Хронічна нестача питної води, білкової їжі й цигарок. До всього цього, наші хлопці зіткнулися із проблемами нестачі обмундирування, засобів індивідуального захисту й невпорядкованістю побуту. Якби жителі Коцюбинського й небайдужі місцеві мешканці не допомагали їм, думаю, що хлопцям було б там непереливки. До речі, мешканці Коцюбинського, спочатку довго розгойдувалися, але зараз стали більш активними: жертвують все, що тільки можуть: хто тушонку, хто крупи, хто сгущенку із цукерками, а хто і свої кровні кошти, на які потім наші волонтери закуповують все необхідне нашим воїнам. За весь час служби наших хлопців у зоні конфлікту, волонтери з Коцюбинського вже відправили їм 6 величезних передач. На додачу до цього, народний депутат В'ячеслав Кутовий і депутат Київської обласної ради Наталя Семко, на свої кошти, закупили бронежелети й забезпечили ними наших 8-х воюючих хлопців.
Ось список наших воїнів, які наразі мобілізовані

№ п/п    Прізвище, ім’я та по-батькові
1    Муквич Костянтин
2    Муквич Сергій
3    Похальчишин Дмитро
4    Хомич Богдан
5    Рожков Олег
6    Данілов Віталій
7    Гринюк Віктор
8    Атрощенко Георгій
9    Найдюк Евген
10    Іваненко Сергій
11    Еременко Микола
12    Гуменюк Олександр
13    Домбровський Ігор

Наприкінці липня, у коротку відспустку додому приїхали 5 наших хлопців. Їм надали змогу відпочити 10 днів. Зараз вони відсипаються та насолоджуються мирним небом над головою, теплом рідного селища, своїх дружин, дітей та батьків. Їдять, як кажуть, "від пуза". 1 серпня в селищній раді депутат Київської обласної ради Наталя Семко вручила їм та їх батькам грамоти й, необхідні їм наразі, грошові кошти. Волонтери знайшли для них прилади нічного бачення, надійні радіостанції та біноклі. Одним словом, вони відпочивають, і в той же час, вже готуються повернуться знову в пекло, захищати Україну і наше з вами майбутне.





Наразі, в Україні оголошена третя хвиля мобілізації. З Коцюбинського хочуть призвати ще 16 наших хлопців. Будемо тримати й за них кулачки, та допомагати їм у міру наших можливостей, молитися і чекати. У цьому зв'язку, хочеться процитувати уривок віршу російського поета Костянтина Сімонова (мовою оригиналу):

  Жди меня, и я вернусь, всем смертям назло.
Кто не ждал меня, тот пусть скажет: - Повезло.
Не понять, не ждавшим им, как среди огня
Ожиданием своим ты спасла меня.
Как я выжил, будем знать  только мы с тобой,-
Просто ты умела ждать, как никто  другой.

І знову, трохи геополітики

Ті, хто думає, що війна на сході України скоро скінчиться, глибоко помиляються. Не для того Путін її розпочав, що б програвати. Як він тоді буде виглядати перед громадянами Росії й своїми прихильниками у світі. Наша армія, скоріш за все, зможе витиснути супротивника за континентальні межі нашої Батьківщини. Але ж, у тилу залишиться "п'ята колона" Росії. А от вона, з подачі Путіна, буде дестабілізувати ситуацію ще довго. Плюс Крим, який незрозуміло як повертати. На жаль, склалася патова ситуація, а саме, щоб задовольнити Путіна, потрібно щось йому запропонувати, а ми не можемо це зробити, тому що мова йде про нашу територію. Він і так вже відібрав у нас Крим. Тому, позиції сторін - непримиренні. Ситуація ускладнюється тим, що поки що, ніхто не зміг запропонувати такий варіант, який би влаштовував усі сторони конфлікту. Та й немає наразі перемовників, яким би, на сто відсотків, довіряв би Путін. Тому, на жаль, наші хлопці будуть воювати доти, поки політики не знайдуть варіант виходу із цієї ситуації, або ж самі воєнні дії не створять таку ситуацію. А нам усім, доведеться запастись терпінням, молитися і чекати цього часу. А доти, усіма можливостями, допомагати нашій армії гнати ворога з території нашої Батьківщини.

Слава Україні.

Переглядів: 798
Головна » 2014 » Серпень » 14 » Воїни з Коцюбинського
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Селищна рада
08298, Україна,
Київська область,
смт. Коцюбинське,
вул. Доківська, 2
тел./факс: (045) 97-72-247
kocubynske@gmail.com

Женский футзальный клуб «Беличанка» (Коцюбинское)

Аптека Салвия ФАРМ Киев - медикаменты, косметика и низкие цены на них


Хостинг від uCoz